Перший заступник генерального директора з метрології та наукової діяльності Укрметртестстандарту – головного центру метрологічної служби України Микола Жалдак

Роль метрології та її стратегічне завдання у процесі глобалізації економіки і торгівлі спрямована на забезпечення умови «одне вимірювання – і досягнення його всесвітнього визнання». У цьому випадку можна уникнути додаткових вимірювань і випробувань, домогтися економії ресурсів, матеріалів, часу, персоналу, фінансів. Результати гармонізації в сфері метрології полягають у ліквідації технічних бар'єрів в торгівлі для вільного обігу товаропотоків між країнами. Цільові умови вільного руху товарів на глобальному ринку сформульовані як «один стандарт, одне вимірювання, один сертифікат», що свідчить про тісний взаємозв'язок трьох складових технічного регулювання: стандартизації, метрології та сертифікації.

В звіті, підготовленому Міжнародним комітетом мір і ваг (МКМВ) для урядів держав – членів Метричної Конвенції, зазначено: «... Інвестиції, що вкладаються урядами для створення визнаної на міжнародному рівні метрологічної інфраструктури, відносяться до найбільш ефективних стосовно окупності їх, як такі, що приносять найбільший прибуток суспільству». У цьому документі також зазначається, що згідно з дослідженнями, які виконувалися в США, Великій Британії, Канаді та Євросоюзі, питома частка коштів на вимірювання і роботи, що пов'язані з ними, складає у промислово розвинених країнах від 3 до 6% від ВВП, а в окремих випадках цей показник досягає навіть 15%.

З метою забезпечення всесвітньої єдності вимірювань ще в 1875 році в Парижі 17 країнами (включаючи й Російську імперію) було підписано Міжнародну метричну конвенцію – дипломатичну угоду, яка гарантує достовірність вимірювань та їхню єдність згідно з Міжнародною системою одиниць SI. Її виконавчим органом стало Міжнародне бюро мір і ваг (МБМВ), яке повинно досягти визначеної мети завдяки співробітництву зі всіма країнами світу. Сьогодні до Конвенції приєдналася 51 держава. МБМВ служить адміністративним і науковим секретаріатом для координування міжнародної співпраці в рамках цієї фундації, а також виступає у ролі наукового інституту, який забезпечує дослідження, пов'язані з метрологією.

Процеси глобалізації в галузі метрології розпочалися набагато раніше, ніж з'явилося це поняття. Достатньо нагадати підписання Метричної Конвенції, створення у 1955 році Міжнародної організації законодавчої метрології (МОЗМ), однією з головних цілей якої є усунення технічних бар'єрів у торгівлі через гармонізацію законів і регламентів, що стосуються вимірювань (Україна є членом-кореспондентом МОЗМ). До цього ряду слід додати перехід у 1960 році більшості країн світу на міжнародну систему одиниць SI й, нарешті, уже в наш час – підписання 14 жовтня 1999 року в Парижі «Угоди про взаємне визнання національних еталонів, сертифікатів калібрування та вимірювань, які видаються національними метрологічними інститутами».

Угода сприяє зменшенню впливів технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі, участь у ній дає значний економічний ефект незалежно від того, чи представляє національний метрологічний інститут, що підписав цей документ, країну, яка є членом СОТ, чи ця країна лише вирішує питання щодо вступу до СОТ. Технічною основою цієї Угоди є результати ключових звірень еталонів, які проводяться консультативним комітетом МБМВ і міжнародними регіональними метрологічними організаціями (в Європі це ЄВРОМЕТ і КООМЕТ). На сьогодні Угоду підписали 87 національних метрологічних інститутів із різних країн, 67 з яких є повними членами, 20 – асоційованих, до числа яких входить і Україна. Нашу державу представляють чотири наукові метрологічні організації – Національний науковий центр «Інститут метрології» (Харків), ДП «Укрметртестстандарт» (Київ), ДП «НДІ «Система» (Львів), ДП «Івано-Франківськ-стандартметрологія», які підписали цю Угоду 14 жовтня 2003 року.

Складовими міжнародної глобальної метрологічної системи є:

• узгоджені закони у сфері метрології;
• національні еталони одиниць величин, простежуваність до національних і міжнародних еталонів та їх еквівалентність;
• нормативна база – гармонізовані вимоги до засобів вимірювань, їх повірки і калібрування та оформлення результатів, а також фасованих товарів в упаковках;
• оцінка відповідності засобів вимірювань;
• кваліфікований і компетентний персонал.

Курс України щодо вступу до СОТ та ЄС ставить перед нею стратегічне завдання гармонізації національної метрологічної системи з вимогами міжнародних організацій в галузі метрології, що непросто зробити не тільки через різницю в економічному розвитку промислово розвинених держав та України, а й через іншу ідеологію побудови вітчизняного законодавства. Національна метрологічна система, її правові, нормативні, технічні та організаційні основи визначені Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Цей Закон, хоча і проходив у 1998 році експертизу в міжнародних організаціях, уже не в повній мірі відповідає вимогам часу, містить низку недоліків і протиріч в законодавчому полі держави, а особливо із законами інших країн, що суттєво перешкоджає інтеграції України в світове співтовариство. Закон потребує: гармонізації з положеннями Директиви 2004/22/ЕС (Measurement Instruments Directive – МІD), яка набрала чинності в країнах – членах Євросоюзу вже 30 жовтня 2006 року, Документа МОЗМ D1 в термінологічній (понятійній) складовій, яка є основою для взаєморозуміння, в формуванні принципів і підходів до законодавчо врегульованої метрології (Legal Metrology); встановлення чіткої і однозначної ієрархії національних еталонів; акредитації калібрувальних лабораторій відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO/IEC 17025; уповноваження; впровадження системи управління вимірюваннями через надання чинності міжнародному стандарту ISO 10012 тощо. Слід зазначити, що міжнародні стандарти ISO/IEC 17025 та ISO 10012 прийняті в Україні як національні.

Хоча Закон і потребує гармонізації, він ще може працювати впродовж 3-5 років, що надасть можливість метрологам і науковцям розробити Концепцію гармонізації метрологічної системи України, на положеннях якої буде базуватися нова редакція Закону «Про метрологію». Досвід європейських країн, які пройшли шлях вступу до ЄС (Польща, Словаччина, Литва і Болгарія), свідчить, що процес гармонізації законодавчої та нормативно-правової бази не може бути реалізований за рік чи два. Необхідний проміжок часу становитиме від 6 до 8 років і потребуватиме значних матеріальних й інтелектуальних ресурсів. Хотілося б застерегти окремі «палкі голови» про неприпустимість вирішення життєво важливих для країни питань в авральному порядку.

Для гармонізації національної метрологічної системи із європейськими принципами та нормами слід розробити і затвердити урядову програму, що за особливостями перехідного періоду адаптації національного законодавства в сфері технічного регулювання встановить чітку пріоритетність робіт, конкретних виконавців та джерела фінансування.